- заіржати
- і заржа́ти, -жу́, -же́ш, док.1) Почати іржати, ржати (про коней).2) перен., розм. Голосно, нестримно зареготати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ржати — Ржать ржати (1) 1. Издавать ржание (о лошадях): Комони ржуть за Сулою звенить слава въ Кыевѣ. 7. И рече ми: Акире! исправи ми се слово: како оже твоего князя ориве ржють на Адорскои и Наливс[тѣи] землѣ, то нашя кобыль жеребята измещуть на сеи… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ржати — див. іржати … Український тлумачний словник
іржати — иржати 1) (видавати специфічні звуки про коня), ржати, гигота[і]ти 2) див. сміятися 1) … Словник синонімів української мови
іржати — рідше ржа/ти, іржу/ (ржу), ірже/ш (ржеш), недок. 1) Кричати (про коня). || безос. 2) перен., зневажл. Голосно, нестримно сміятися, реготатися … Український тлумачний словник
іржати — [іржа/тие] жу/, же/ш, жеимо/, жеите/; нак. жи/, ж і/т … Орфоепічний словник української мови
іржати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ржати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
проіржати — і проржа/ти, ржу/, рже/ш. Док. до іржати, ржати … Український тлумачний словник
заіржати — [заіржа/тие] жу/, жи/ш, жеимо/, жеите/; нак. жи/, ж і/т … Орфоепічний словник української мови
заіржати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови